На этом форуме почти нет народа! Опции

[Marisa]

Евгений!
Вам осталось только одно - дернуть Marisu за косичку

Ой, коси у мене э!
"Налетай, торопись - дергай за косичку"
(сьогодні я неймовірно добра)

[Евгений А]

Тогда я первый!

[Наталья]

Ой, "яки гарни хлопци", только виртуально, даже за косичку подергать - очередь)))... а на встречу с Марысей никто не сподобился прийти, а девушка с подружками приезжала на православных форумчан славного города глянуть, да по святым местам пройти, а может и наоборот: на святые места глянуть и познакомиться с православными форумчанами...какая теперь разница...не пожалела хоть, девушка, что приезжала сюда? Вроде погода была хорошая, значит хоть что-то скрасило нашу негостеприимность...

[Евгений А]

хоть что-то скрасило нашу негостеприимность...

Не знаю как у кого, а с моей стороны была обычная осторожность. На дворе Великий Пост, а на посту что делают? - стоят на посту.

[Marisa]

Ой, "яки гарни хлопци", только виртуально, даже за косичку подергать - очередь)))... а на встречу с Марысей никто не сподобился прийти, а девушка с подружками приезжала на православных форумчан славного города глянуть, да по святым местам пройти, а может и наоборот: на святые места глянуть и познакомиться с православными форумчанами...какая теперь разница...не пожалела хоть, девушка, что приезжала сюда? Вроде погода была хорошая, значит хоть что-то скрасило нашу негостеприимность...

Дякую, Наталочко. Не пожалкувала. Тре було Вам з нами зустрітись. ))
Пишу свої враження натупним постингом

[Marisa]

Ми вже зустріли весну! В Криму. Там квітнуть абрикоси і вишні, проліски і навіть кульбабки – малі сонечка.
Сімферополь зустрів нас сонцем і посмішкою Слави Харченко. І ми вже зрозуміли, що це буде повна посмішок поїздка. Настрій був надзвичайний, тож випивши вина за зустріч і отримавши цінні вказівки від Слави ми вирушили в Севастополь.
Не доїжджаючи Севастополя, вийшли в Інкермані. Монастир притиснутий залізницею до скелі. Але, не дивлячись на колії і шум, там дуже спокійно. Роки і віки дивляться задумливо очима монастиря на сучасний світ.
В Севастополі сутеніє рано. Тож влаштувавшись на ніч, ми пішли до Херсонесу. Велич собору Св. Володимира і руїни Херсонесу – на все це спокійно опускалась ніч. Це додавало спокою, але ховало від нас море.
Севастополь і центр міста були досить таки сучасними і гарно облаштованими. Це трохи покращило моє попереднє враження від цього міста.
На другий день ми вирушили в Балаклаву. Нарешті ми дістались моря! Балаклава була не просто прекрасною – це була перлина сонця, моря і радості. Нафотографувавшись досхочу в бухті, ми дістались краю затоки і нарешті побачили прекрасне і чарівне, величне і спокійне море! Тут хотілося залишитися жити прямо на скелі. Тут хотілося плакати і радіти, жити і молитися. Що ми й зробили з радістю.
Наш день не закінчився так просто, бо ми вирішили продовжити наш шлях до Бахчисараю. Бахчисарай – місто нічних пригод для мене. Це був мій другий раз в місті. Другий раз вночі, і другий раз з пригодами.
Діставшись Бахчисараю о шостій, ми взяли квитки на електричку о десятій. В найближчий кав’ярні розпитавши шлях до Чуфуткале, ми вирушили в дорогу. Таксисти дивували неввічливістю, а маршрутки не зупинялись. На зупинці нам навіть не відповіли, просто провели поглядом, наче ми – це картинка з іншого світу. Випадково зупинилась маршрутка, всередині люди – мов з дивного кіно. Так ніби над цією картиною Кустуріца співпрацював з соцреалістами. Дивлячись на цих людей, Ян-ян сказала, що не вірить що це з нею відбувається.
Монастир був далеко від дороги, але ми не злякались темряви. В скелі підсвічувалась ікона Богородиці і розміреність життя віддзеркалювалась від скель бо неба.
Дивувало, що в цьому місті життя закінчувалось з настанням темноти. Навіть в монастирі вже о сьомій закінчилась вечірня. І світ завмер. Ми ходили темними вулицями і дивувались неспівпадінню часу на годиннику і відчуттю глибокої ночі навколо.
В неділю вже нажаль було треба додому. І ми вирушили до Сімферополя. Там ми зайшли до монастиря і, взявши благословення у Свт. Луки ми вирушили до Києва.
А коли ми поїхали – пішов сніг. Про це нам сказав Слава по телефону.

[Marisa]

Ось тут трохи фоток з Севастополя.
Негарні від мене, гарні від ян-ян
http://foto.meta.ua/thumbnails.php?album=137016
http://foto.meta.ua/thumbnails.php?album=1...&page=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd ://http://foto.meta.ua/thumbnails.php?...=3&sort=dd

[Евгений А]

Мариса это уже перебор, одно дело два, три слова а тут целая поэма, или вы переводите это все на русский или я ввожу диктатуру.

Читать пост на незнакомом языке еще и раскрашенный под Фаберже, нет никакого желания.
Дублируйте русским.

Считайте это предупреждением.

[Marisa]

Мариса это уже перебор, одно дело два, три слова а тут целая поэма, или вы переводите это все на русский или я ввожу диктатуру.

Читать пост на незнакомом языке еще и раскрашенный под Фаберже, нет никакого желания.
Дублируйте русским.

Считайте это предупреждением.

Para bellum

[Marisa]

Marisa, не сдавайся! Bellum omnium contra omnes! Переходим на латынь!

Vivere militare est!

[Наталья]

[quote name='Marisa' date='14.3.2007, 18:26' post='436']
Ми вже зустріли весну! В Криму. Там квітнуть абрикоси і вишні, проліски і навіть кульбабки – малі сонечка.(Мы уже встретили весну! В Крыму. Там цветут абрикосы и вишни, подснежники и даже одуванчики - маленькие солнышки.)
Сімферополь зустрів нас сонцем і посмішкою Слави Харченко. І ми вже зрозуміли, що це буде повна посмішок поїздка. Настрій був надзвичайний, тож випивши вина за зустріч і отримавши цінні вказівки від Слави ми вирушили в Севастополь.(Симферополь встретил нас солнцем и улыкой Славы Харченко.И мы уже поняли, что это будет наполненная весельем поездка. Настроение было приподнятым, поэтому выпив вина "за встречу" и получив ценные указания от Славы мы поехали в Севастополь)
Не доїжджаючи Севастополя, вийшли в Інкермані. Монастир притиснутий залізницею до скелі. Але, не дивлячись на колії і шум, там дуже спокійно. Роки і віки дивляться задумливо очима монастиря на сучасний світ(Не доехав до Севастополя, вышли в Инкермане. Монастырь прижат железной дорогой к скале. Но несмотря на рельсы и шум, там очень спокойно.Годы и столетия смотрят задумчиво глазами монастыря на окружающий мир)
В Севастополі сутеніє рано. Тож влаштувавшись на ніч, ми пішли до Херсонесу. Велич собору Св. Володимира і руїни Херсонесу – на все це спокійно опускалась ніч. Це додавало спокою, але ховало від нас море(В Севастополе смеркается рано. Устроившись на ночлег, мы пошли в Херсонес.Величие собора Св.Владимира и развалины Херсонеса - на все это постепенно опускалась ночь. Это успокаивало, но прятало от нас море.)
Севастополь і центр міста були досить таки сучасними і гарно облаштованими. Це трохи покращило моє попереднє враження від цього міста. (Севастополь и центр города были достаточно современными и прекрасно отремонтированными.)
На другий день ми вирушили в Балаклаву. Нарешті ми дістались моря! Балаклава була не просто прекрасною – це була перлина сонця, моря і радості. Нафотографувавшись досхочу в бухті, ми дістались краю затоки і нарешті побачили прекрасне і чарівне, величне і спокійне море! Тут хотілося залишитися жити прямо на скелі. Тут хотілося плакати і радіти, жити і молитися. Що ми й зробили з радістю.(На другой день мы отправились в Балаклаву.Наконец мы добрались до моря! Балаклава была не просто прекрасна - это была жемчужина солнца, моря и радости.Нафотографировавшись досыта в бухте, мы добрались до конца залива и наконец увидели прекрасное и чарующее, величественное и спокойное море! Здесь захотелось остаться жить прямо на скале.Здесь захотелось плакать и смеяться, жить и молиться. Что мы и сделали с радостью.)
Наш день не закінчився так просто, бо ми вирішили продовжити наш шлях до Бахчисараю. Бахчисарай – місто нічних пригод для мене. Це був мій другий раз в місті. Другий раз вночі, і другий раз з пригодами. (Наш день не закончился так просто, так как мы решили продолжить наш путь в Бахчисарай. - место ночных приключений для меня. Я была второй раз в городе. Второй раз ночью, и второй раз с приключениями.)
Діставшись Бахчисараю о шостій, ми взяли квитки на електричку о десятій. В найближчий кав’ярні розпитавши шлях до Чуфуткале, ми вирушили в дорогу. Таксисти дивували неввічливістю, а маршрутки не зупинялись. На зупинці нам навіть не відповіли, просто провели поглядом, наче ми – це картинка з іншого світу. Випадково зупинилась маршрутка, всередині люди – мов з дивного кіно. Так ніби над цією картиною Кустуріца співпрацював з соцреалістами. Дивлячись на цих людей, Ян-ян сказала, що не вірить що це з нею відбувається. (Добравшись в Бахчисарай в шесть, мы взяли билеты на электричку на десять.В ближайшей кафешке расспросили дорогу на Чуфуткале, и отправились в путь. Таксисты удивили неприветливостью(несговорчивостью?), а маршрутки - не останавливались. На остановке нам даже не ответили, просто проводили взглядом, будто мы - инопланетяне. Случайно остановилась маршрутка, в ней люди - как интересное кино. Как - будто Кустурица сотрудничал с соцреалистами. Глядя на этих людей, Ян-ян сказала, что не верит, что это происходит с ней.)
Монастир був далеко від дороги, але ми не злякались темряви. В скелі підсвічувалась ікона Богородиці і розміреність життя віддзеркалювалась від скель бо неба. (Монастырь был далеко от дороги, но мы не испугались темноты. В скале подсвечивалась икона Богородицы и размеренность жизни отражалась от скал до неба).
Дивувало, що в цьому місті життя закінчувалось з настанням темноти. Навіть в монастирі вже о сьомій закінчилась вечірня. І світ завмер. Ми ходили темними вулицями і дивувались неспівпадінню часу на годиннику і відчуттю глибокої ночі навколо(удивило, что в этом месте жизнь заканчивалась с наступлением темноты. Даже в монастыре в семь закончилась вечерня.И конец света. Мы ходили темными улицами и удивлялись несоответствию времени на часах и ощущению поздней ночи вокруг)
В неділю вже нажаль було треба додому. І ми вирушили до Сімферополя. Там ми зайшли до монастиря і, взявши благословення у Свт. Луки ми вирушили до Києва(В воскресенье, к сожалению, нужно было уезжать домой. И мы отправились в Симферополь. Там мы зашли в монастырь и, взяв благословение у Свт.Луки мы уехали в Киев.
А коли ми поїхали – пішов сніг. Про це нам сказав Слава по телефону(Когда мы уехали - пошел снег.Об этом нам сказал Слава по телефону.)
...не вредничайте, все понятно и очень поучительно для нас, уважаемые форумчане...я во Львове и Трускавце отдыхала и была просто удивлена несоответствию рассказов про "западенцев" и того, что сама наблюдала...оставайтесь людьми, где бы вы ни были, а особенно, по отношению к приезжающим сюда...

[Евгений А]

Мариса писала Наталья переводила.
(Мы уже встретили весну! В Крыму. Там цветут абрикосы и вишни, подснежники и даже одуванчики - маленькие солнышки.)
(Симферополь встретил нас солнцем и улыкой Славы Харченко.И мы уже поняли, что это будет наполненная весельем поездка. Настроение было приподнятым, поэтому выпив вина "за встречу" и получив ценные указания от Славы мы поехали в Севастополь)
(Не доехав до Севастополя, вышли в Инкермане. Монастырь прижат железной дорогой к скале. Но несмотря на рельсы и шум, там очень спокойно.Годы и столетия смотрят задумчиво глазами монастыря на окружающий мир)
(В Севастополе смеркается рано. Устроившись на ночлег, мы пошли в Херсонес.Величие собора Св.Владимира и развалины Херсонеса - на все это постепенно опускалась ночь. Это успокаивало, но прятало от нас море.)
(Севастополь и центр города были достаточно современными и прекрасно отремонтированными.)
(На другой день мы отправились в Балаклаву.Наконец мы добрались до моря! Балаклава была не просто прекрасна - это была жемчужина солнца, моря и радости.Нафотографировавшись досыта в бухте, мы добрались до конца залива и наконец увидели прекрасное и чарующее, величественное и спокойное море! Здесь захотелось остаться жить прямо на скале.Здесь захотелось плакать и смеяться, жить и молиться. Что мы и сделали с радостью.)
(Наш день не закончился так просто, так как мы решили продолжить наш путь в Бахчисарай. - место ночных приключений для меня. Я была второй раз в городе. Второй раз ночью, и второй раз с приключениями.)
(Добравшись в Бахчисарай в шесть, мы взяли билеты на электричку на десять.В ближайшей кафешке расспросили дорогу на Чуфуткале, и отправились в путь. Таксисты удивили неприветливостью(несговорчивостью?), а маршрутки - не останавливались. На остановке нам даже не ответили, просто проводили взглядом, будто мы - инопланетяне. Случайно остановилась маршрутка, в ней люди - как интересное кино. Как - будто Кустурица сотрудничал с соцреалистами. Глядя на этих людей, Ян-ян сказала, что не верит, что это происходит с ней.)
(Монастырь был далеко от дороги, но мы не испугались темноты. В скале подсвечивалась икона Богородицы и размеренность жизни отражалась от скал до неба).
(удивило, что в этом месте жизнь заканчивалась с наступлением темноты. Даже в монастыре в семь закончилась вечерня.И конец света. Мы ходили темными улицами и удивлялись несоответствию времени на часах и ощущению поздней ночи вокруг)
(Когда мы уехали - пошел снег.Об этом нам сказал Слава по телефону.)


...не вредничайте, все понятно и очень поучительно для нас, уважаемые форумчане...я во Львове и Трускавце отдыхала и была просто удивлена несоответствию рассказов про "западенцев" и того, что сама наблюдала...оставайтесь людьми, где бы вы ни были, а особенно, по отношению к приезжающим сюда...


Теперь хоть прочитать можно. Спасибо Наталье.

[Евгений А]

Эх, хорошо бы еще и на латынь перевести

И на язык викингов

[Татьяна Родионова]

Перший раз зустрічаюсь з такими правилами на форумі. Це необхідно?

Если у вас на форуме такое разрешено, то оставьте все как есть .
Правда свои личные данные могли бы и заполнить: "Рост, вес, объем желудка и пр."

размах ушей и площадь пяток обязательно.

[Татьяна Родионова]

Ми вже зустріли весну! В Криму. Там квітнуть абрикоси і вишні, проліски і навіть кульбабки – малі сонечка.
Сімферополь зустрів нас сонцем і посмішкою Слави Харченко. І ми вже зрозуміли, що це буде повна посмішок поїздка. Настрій був надзвичайний, тож випивши вина за зустріч і отримавши цінні вказівки від Слави ми вирушили в Севастополь.
Не доїжджаючи Севастополя, вийшли в Інкермані. Монастир притиснутий залізницею до скелі. Але, не дивлячись на колії і шум, там дуже спокійно. Роки і віки дивляться задумливо очима монастиря на сучасний світ.
В Севастополі сутеніє рано. Тож влаштувавшись на ніч, ми пішли до Херсонесу. Велич собору Св. Володимира і руїни Херсонесу – на все це спокійно опускалась ніч. Це додавало спокою, але ховало від нас море.
Севастополь і центр міста були досить таки сучасними і гарно облаштованими. Це трохи покращило моє попереднє враження від цього міста.
На другий день ми вирушили в Балаклаву. Нарешті ми дістались моря! Балаклава була не просто прекрасною – це була перлина сонця, моря і радості. Нафотографувавшись досхочу в бухті, ми дістались краю затоки і нарешті побачили прекрасне і чарівне, величне і спокійне море! Тут хотілося залишитися жити прямо на скелі. Тут хотілося плакати і радіти, жити і молитися. Що ми й зробили з радістю.
Наш день не закінчився так просто, бо ми вирішили продовжити наш шлях до Бахчисараю. Бахчисарай – місто нічних пригод для мене. Це був мій другий раз в місті. Другий раз вночі, і другий раз з пригодами.
Діставшись Бахчисараю о шостій, ми взяли квитки на електричку о десятій. В найближчий кав’ярні розпитавши шлях до Чуфуткале, ми вирушили в дорогу. Таксисти дивували неввічливістю, а маршрутки не зупинялись. На зупинці нам навіть не відповіли, просто провели поглядом, наче ми – це картинка з іншого світу. Випадково зупинилась маршрутка, всередині люди – мов з дивного кіно. Так ніби над цією картиною Кустуріца співпрацював з соцреалістами. Дивлячись на цих людей, Ян-ян сказала, що не вірить що це з нею відбувається.
Монастир був далеко від дороги, але ми не злякались темряви. В скелі підсвічувалась ікона Богородиці і розміреність життя віддзеркалювалась від скель бо неба.
Дивувало, що в цьому місті життя закінчувалось з настанням темноти. Навіть в монастирі вже о сьомій закінчилась вечірня. І світ завмер. Ми ходили темними вулицями і дивувались неспівпадінню часу на годиннику і відчуттю глибокої ночі навколо.
В неділю вже нажаль було треба додому. І ми вирушили до Сімферополя. Там ми зайшли до монастиря і, взявши благословення у Свт. Луки ми вирушили до Києва.
А коли ми поїхали – пішов сніг. Про це нам сказав Слава по телефону.

Много непонятных букав.

[Евгений А]

Это русские буквы в перемежку с латинскими.

[Marisa]

Много непонятных букав.

Ї, І, Є ???

[Евгений Довнар-Запольский]

А коли ми поїхали – пішов сніг. Про це нам сказав Слава по телефону.

Много непонятных букав.

однако, украинский намного красивее и употребительнее албанского.

[Наталья]

...в Киеве я на улице Довнар-Запольского жила, не родственник Ваш, Евгений?
Марыся, если появлюсь в Киеве - обязательно встретимся, "побалакаем на ридний мови"...
Кстати, уехала с Украины, когда мне 9 лет было, училась и работала в России, а если возвращалась - через 2 дня переходила на украинский язык незаметно для себя и, возвращаясь, так же переходила на русский... для меня практически нет разницы на каком языке говорить, но когда настаивают, тут уж срабатывает чисто "женский дух противоречия"...и дублировать фильм "Сватання на Гончаривци" ни у кого ума не хватило, смотрели его и понимали украинский язык все... точно так же современные фильмы лучше смотрятся с титрами на украинском языке, а не с синхронным переводом ...
...а народ сюда придет и останутся те, кто хочет здесь находиться, и "польку-бабочку" не нужно здесь плясать для увеличения численности форумчан, не для этого создавался этот сайт
ИМХО, разумеется

[Татьяна Родионова]

Полька-бабочка в исполнении админов.